Податок на свободу. Що настане першим? Чесні політики, чи безоплатні адвокати!

Проблема демократії не в тому чи потрібна людям свобода, а в тому якою мірою вони здатні нею користуватися.

Алексіс де Токвіль

         Україна самовизначилася, і як соціальна держава (так прописано в ст. 1 Конституції України) визнає життя, здоров’я, честь, гідність, особисті свободи, недоторканість особи – найвищими цінностями, які ревно захищаються нею. Це означає, що держава зобов’язана дбати про добробут свого народу, забезпечувати гідне життя кожному. Але чи є в Україні це гідне життя? Хіба, що лише декларативно. А в дійсності ж тільки до того часу коли справа не торкається затримання особи. Де застосовуються лише «гуманні» методи допиту осіб: катування, вибивання з невинного зізнань… Про особисту ж недоторканість гарантовану Основним  Законом чомусь всі забувають…

         Пустою декларацією залишається ст. 59 Конституції України щодо права на безоплатну правову допомогу. І хоча цій нормі вже 17 років, але закон який би реалізував її з’явився аж в 2011 році. І хоча зараз вже є Закон України «Про безоплатну правову допомогу» та чи стали відповідні прошарки населення захищеними? Чи це чергова авантюра держави, на кшталт молодіжного кредиту на житлове будівництво? Спробуємо проаналізувати це питання.

           Згідно ст.13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»,  безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії,  що  полягає  у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.( це і є правовою допомогою в кримінальних справах). На цю кампанію з державного бюджету на 2013 рік було виділено аж 29 мільйонів гривень. А керуючись Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу» оплата праці адвокатів за рахунок бюджетних коштів здійснюється центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги в розмірі 2,5% місячного розміру мінімальної заробітної плати за 1 годину роботи адвоката, під час здійснення кримінального провадження. Це виходить 29 гривень за 1 годину, при тому, що ринкова вартість оплати послуг адвоката не є меншою 800 гривень за 1 годину, навіть для адвоката середнього рівня.«Як Сірка годують, так він і гавкатиме»..

Що ж то за адвокат, який не може навіть своїх прав відстояти, отримуючи таку зарплатню?

            Тепер  же  давайте і порахуємо скільки держава готова платити за захист прав людини. На сьогоднішній день, 3016 адвокатів включено в Реєстр адвокатів, що надають безоплатну правову допомогу, з якими Центри (їх 27 в Україні) уклали угоди. Тож якщо розділити виділені з державного бюджету кошти рівномірно між ними, то виходить по 801 гривню на місяць, а якщо врахувати ще й той факт що 29 мільйонів виділено не тільки за зарплату адвокатів, але й на утримання Центрів, виходить й того менше. І це в той час, як мінімальна заробітна плата станом на квітень 2013 року становить 1148 гривень.

            В Україні щороку налічується загалом близько 1,5 мільйона кримінальних справ, з них 24000 -  в яких обов’язково необхідний захисник, адже це такі категорії осіб як психічно хворі (3000), інваліди (6000), неповнолітні (15000). Якщо ж кількість порушених щороку кримінальних справ, в яких провадження без захисту неможливе, розділити між включеними до Реєстру по наданню безоплатної правової допомоги адвокатами - це виходить по 7 - 8 справ у рік на 1 адвоката, за які він зможе отримати в місяць максимально 800 гривень, а попрацювати йому доведеться багато, адже з цими категоріями осіб досить важко. А томів матеріалів справ може бути і 10 і 20. З ними ж потрібно хоча б ознайомитись, щоб захистити цих обездолених людей.

Щоб з’ясувати де справедливість в цій ситуації, проведемо паралель. В якості прикладу візьмемо середню заробітну плату по місту Києву 5000 гривень в місяць. Таку зарплатню отримує працівник не найвищої кваліфікації. Та порівняємо з адвокатом, який ризикуючи своїм здоров’ям, життям, часто перебуває в антисанітарних умовах з постійною загрозою підчепити туберкульоз, гепатит. Йому ж держава пропонує 800 гривень в місяць. І, якщо вже поступати по справедливості, то виходить, що за ті кошти, які держава виділила для надання безоплатної правової допомоги середню заробітну плату зможуть отримати лише 466 адвокатів. Тобто не кожен район в Україні матиме хоча б 1 такого безкоштовного адвоката.

Якщо ж і далі виділяти такий мізер на вторинну правову допомогу з державного бюджету то з 24000 кримінальних справ результативно «захищатимуться» права лише одиниць, не враховуючи просто затриманих, яким теж належить надати захисника. А кого обирати, адже в соціальній державі право на захист гарантується всім.  Відповідь знову ж таки через хабар.

І не дивно, чому така правосвідомість у громадян. Адже люди вже не вірять в справедливі суди. Статистика  говорить, що станом на 2012 рік в Україні 0,01% виправданих, в той час як повинно бути ( за рекомендацією президента) близько 15%.

 Держава повинна ставити за головне права людини. А людям, які їх захищають високо оплачувати їх роботу, щоб у них хоча б був стимул захищати ці права.

Натомість можна зробити такі висновки:

1.Відштовхуючись від того, як в Україні приймаються закони, і які гроші виділили на безоплатну вторинну правову допомогу, складається таке враження, що Закон України «Про безоплатну правову допомогу» був прийнятий не для захисту прав людини, а просто для показовості перед Європою.

2.Влада панічно боїться інституту адвокатури, намагаючись взяти його під контроль подібними подачками, адже вони розуміють, що адвокатура, як фахове високоосвічене, громадське об’єднання – може ефективно протестувати проти безладу, який цій владі так вигідний.

Отже, проаналізувавши вищевикладене, можна чітко сказати, що Закон прийняли, «безоплатну» допомогу встановили, але ні катування, ні незаконні затримання, ні кількість виправдовувальних вироків не змінилися, а можливості для зловживань збільшились, адже безоплатна допомога розділяється знову ж таки чиновниками, а не комп’ютерами.

 А ви люди й далі вірте державі. Платіть податки, на «мишоловки» для себе ж….