Призначення судово-товарознавчої експертизи та її поняття.

У цивільному судочинстві мають місце різні експертизи, але найчастіше використовуються почеркознавчі, товарознавчі, автотоварознавчі, економічні, будівельно-технічні, судово- медичні, судово-психіатричні тощо. Зупинімось на особливостях провадження, судово-товарознавчих експертиз. Законодавче регулювання судово-товарознавчої експертизи включає нормативне вирішення наступних питань:

визначення судово-товарознавчої експертизи із включенням критеріїв, що обмежують, та персоніфікацією суб’єктів, що є важливим для виникнення всієї процесуальних відносин щодо її призначення та проведення;

порядок призначення судово-товарознавчої експертизи із вказівкою юридичних фактів, які вимагають призначення такої експертизи та визначення обізнаних осіб для її проведення

- порядок проведення комплексної судово-товарознавчої експертизи;
- порядок проведення комісійної судово-товарознавчої експертизи;
- проведення додаткової і повторної судово-товарознавчої експертиз;
- правовий статус експерта-товарознавця;
- надання висновку експерта із визначенням обов’язкових вимог щодо його структури та процесуального оформлення відмови від надання висновку;
- оцінка висновку експерта-товарознавця

ЦПК України та ГПК України передбачають дві можливості призначення судово-товарознавчої експертизи: на стадії підготовки справи до судового розгляду та на стадії судового розгляду справи у суді першої інстанції.

Згідно із постановою Пленуму Верховного Суду України суддя має право у стадії підготовки справи до розгляду з урахуванням думок осіб, що мають відношення до справи, призначити судово-товарознавчу експертизу в усіх випадках, коли необхідність експертного висновку випливає із обставин справи та представлених доказів, при цьому суддя керується законодавчими нормами (ст. 144 ЦПК та ст. 41 ГПК).

У випадку, коли сторона висловлює клопотання про призначення судово-товарознавчої експертизи і суд задовольняє його, логічно було б зобов’язати цю сторону представити об’єкти (предмети, документи), необхідні для проведення експертного дослідження. Але й у разі призначення судово-товарознавчої експертизи за ініціативою суду останній має право витребувати представлення таких об’єктів від сторони (ст. 137 ЦПК та ст. 38 ГПК)

Таким чином, призначення судово-товарознавчої експертизи являє собою складний процес, що є результатом реалізації як ініціативи осіб, що є учасниками судового процесу, так і повноважень суду. Результат дій щодо призначення такої експертизи відображається в особливому процесуальному документі – ухвалі суду про призначення судово-товарознавчої експертизи. Саме цей документ є підґрунтям виникнення системи відносин між судом та експертом-товарознавцем.

Призначення судово-товарознавчої експертизи – самостійна процесуальна дія, метою якої є отримання висновку експерта як джерела у кримінальних, цивільних або арбітражних справах.

Головними завданнями товарознавчої експертизи є:

- визначення належності товарів (далі - товарна продукція) до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері (вид, сорт, артикул, марка, модель, розмір, комплектність тощо);

- визначення якісних змін товарної продукції;

- визначення причин якісних змін товарної продукції (мають виробничий характер, виникли при транспортуванні, зберіганні, у процесі експлуатації);

- установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника;

- визначення вартості товарної продукції, у т. ч. з урахуванням часткової втрати її товарних якостей у зв'язку з експлуатаційним зношенням і пошкодженнями від впливу зовнішніх факторів;

- визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Яке найменування, призначення товарів народного споживання? До якого виду, роду, групи, марки вони належать?

Чи відповідають маркувальні дані дійсним товарним характеристикам товару народного споживання?

Як може бути розшифроване маркування наданого товару народного споживання?

Чи відповідає якість виробу вимогам стандартів, технічних умов, наданим зразкам за органолептичними показниками?